Пам`ятка педагогу-початківцю:
- Вивчай можливості кожного майбутнього вихованця. Пам’ятай: без знання стану здоров’я дітей неможливе правильне навчання і виховання. Виховання має сприяти зціленню дитини від хвороб, набутих у попередні роки.
- Вступаючи у контакт з учнями, не варто будувати зверхні взаємини з ними. Пам’ятай: навіть малюк у взаєминах з дорослими певною мірою прагне відстоювати свою незалежність. Від спільних колективних дій учителя та учня залежить успіх справи. Намагайся частіше хвалити, заохочувати вихованців. Вивчай індивідуальні можливості й потреби кожного з них, наполегливо оволодівай методикою педагогічної співпраці. Карай учня лише тоді, коли без цього не можна обійтися.
- Частіше всміхайся. Пам’ятай: твоя усмішка учням свідчить про те, що зустріч з ними тобі приємна, усмішка створює у людей загальний позитивний настрій.
- Плануючи свої перші уроки, подумай:
– як учні повинні поводити себе на уроці, які звички культурної поведінки для цього слід спеціально виховувати і які з уже наявних треба закріпити. Пам’ятай, якщо педагог не виховує в учневі певної системи корисних звичок, то на їхньому місці найчастіше виникають звички шкідливі. З перших уроків виробляй у вихованців певний стереотип поведінки, формуй позитивні навички;
– які види робіт будуть використані й виконані учнями на уроці, що необхідно зробити для того, щоб завдання вони виконувати технічно грамотно, яка спеціальна підготовка для цього потрібна. Пам’ятай: більша кількість порушень відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою. Особливо важливим є два елементи: чого вони навчаються, виконуючи ті чи інші завдання, та до чого привчаться в процесі цієї діяльності.
- Важливе завдання вчителя – передбачати ситуації, які виникатимуть на уроці. Пам’ятай: помилці легше запобігти, ніж виправити її.
- Вчися вислуховувати учнів до кінця навіть тоді, коли, на твою думку, вони помиляються чи в тебе обмаль часу. Пам’ятай: кожен вихованець має знати, що ти його вислухаєш.
- Пам’ятай: основне призначення оцінки – правильно визначати результати навчання учнів, їхні навчальні досягнення, динаміку зміни успішності.
- Без вимог педагога неможлива організація навчальної та суспільно-корисної діяльності учнів. Здебільшого протягом 45 хвилин уроку вчитель ставить перед своїми вихованцями близько 100 вимог. Пам’ятай слова А. Макаренка: «Без щирої, відкритої, переконливої, гарячої й рішучої вимоги не можна починати виховання колективу». Вимоги мають бути послідовними. Слід добиватися обов’язкового їх виконання від усього класу, не забуваючи про повагу до особистості учнів.
- Наполегливо оволодівати навичками самоаналізу уроку. Пам’ятай слова Сухомлинського: «Один із секретів педагогічної творчості й полягає в тому, щоб збудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху».
- Однією з важливих умов досягнення педагогічної творчості є вміння глибоко аналізувати весь комплекс як своєї навчально-педагогічної діяльності, так і діяльності своїх колег, оцінювати різноманітні аспекти шкільного життя, здійснювати творчий пошук шляхів подолання труднощів в спілкуванні. Пам’ятай: ведення щоденника з перших уроків твоєї педагогічної діяльності дасть змогу активізувати внутрішній діалог із самим собою, сприятиме розвитку педагогічної думки – відвертої, самокритичної, творчої.
Учитель повинен уміти:
- проектувати, конструювати навчальний матеріал, моделювати педагогічний процес, спрямовувати навчальну діяльність учнів на основі психологічних уявлень;
- перетворювати наукову інформацію у навчальний матеріал, доступний розумінню учнів, пробуджувати інтерес до навчального предмета, розвивати творчу активність учнів ;
- спостерігати,сприймати психологічний стан учнів, визначати особливості стосунків в учнівському колективі, здійснювати моніторинг;
- здійснювати емоціонально-вольовий вплив на учнів, виявляти стриманість, організованість, цілеспрямованість, стійкість, самостійність, ініціативність;
- ставити завдання, інструктувати учнів, координувати їхню діяльність співробітничати у навчальному процесі;
- регулювати взаємини з учнями, їхніми батьками, колегами, керівниками;
- зовнішньо виражати емоції (мімікою, жестами, тоном), мати мовні здібності, які полягають у правильній артикуляції, дикції, багатстві усної мови;
- засвоювати і поповнювати знання, аналізувати, узагальнювати, порівнювати, визначати головне, логічно мислити, використовувати дедуктивні та індуктивні методи мислення;
- вивчати особливості учнів, окремих груп, колективів, фактори впливу на хід навчально-виховного процесу;
- брати участь в експериментальній; творчій роботі; аналізувати її результати; ступінь ефективності.
Пам’ятка щодо підготовки педагога-початківця до уроку:
- Вчитайся у розділ програми, який потрібно вивчити на даному уроці, а в деяких випадках – і в пояснювальну записку до програми.
- Вивчи матеріал цього розділу, питання, теми.
- Сформуй задум уроку, дай відповідь на запитання, чого б ти хотів досягнути в результаті його проведення, сформулюй мету уроку (навчальну, виховну, розвивальну).
- Уяви колектив даної групи, уявно намалюй конкретних учнів. Уяви психологію цих учнів, використовуючи мистецтво педагогічного перевтілення, намагайся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.
- Вибери з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальніші для даного матеріалу і для даних учнів.
- Зістав обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюй свої дії на даному уроці.
- Продумай структуру уроку і зафіксуй усе знайдене в плані-конспекті.
- Підготуй наочні посібники, не забудь підготувати і перевірити справність ТЗН, комп’ютерної техніки.
- Повтори по думки або вголос вузлові елементи плану, продумай непередбачені обставини, знайди і зафіксуй запасні варіанти.
- Спитай себе: «Ти готовий до уроку?»
Поради досвідчених колег педагогу-початківцю
- Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає непотрібних предметів біля дошки, чи чисто в аудиторії.
- Раціонально використовуйте кожну хвилину уроку.
- Не витрачайте багато часу для перевірки домашнього завдання. Використовуйте різні форми перевірки. Вводьте систему взаємоперевірки.
- Поясніть учням мету, завдання уроку.
- Коли подаєте новий матеріал, намагайтеся вичленити проблеми, пропонуйте учням вирішувати їх самостійно.
- Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її виправлять одногрупники.
- Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці – пропонуйте учням більше писати, розв’язувати приклади,задачі.
- На уроці кожен учень має бути на виду, до кожного шукайте індивідуальний підхід.
- Під час використання технічних засобів навчання, комп’ютерної техніки, наочності не марнуйте час, намагайтеся використовувати засоби навчання ефективно.
- Під час організації самостійної роботи, усних відповідей не квапте учнів.
- Використовуйте всі наявні можливості для реалізації принципів розвивального навчання.
- Звертайте увагу на виховні аспекти уроку, працездатність, бережливість,зібраність.
- Домашнє завдання потрібно давати з поясненням, до дзвоника. Не затримуйте учнів після дзвоника.
- Пам’ятайте: кожний урок не повинен бути схожим на попередній.
Сім золотих правил вчителя:
- Треба любити те, що робиш. І йти вперед крок за кроком (І. Павлов.)
- Інтелігентом не можна прикинутися. (Д. Ліхачов.)
- Увічливість виховується тільки ввічливістю і нічим іншим. (В. Джемс.)
- «Магічна десятка»: полічить до десяти, перш ніж дати волю своєму гніву. І він видасться вам безглуздим». (В. Джемс.)
- Мудрець шукає все в самому собі, нерозумна людина – в іншому. (Конфуцій.)
- Жодна велика перемога неможлива, якщо їй не передує мала перемога над самим собою. (Л. Леонов.)
- Перші кроки завжди найважчі. (Р. Тагор.)
Заповіді педагога-початківця:
- Поринь в свою роботу й тоді ніщо не заважатиме тобі плідно працювати.
- Будь привітним – і будеш сміливим.
- Не будь зверхнім – і зможеш стати лідером між людьми.
- Умій вимагати і прощати.
- Вір у здібності кожного учня.
- Будь компетентним – і будеш упевненим.
- Прагни вдосконалення щомиті – і зможеш виховати особистість.
- Вір, що кожного учня можна навчити, тільки для цього потрібен час.
- Перетворити процес навчання на радість.
- Будь для учня не взірцем, а суперником, тоді він зможе перевершити тебе.
ПРОФЕСІЙНИЙ ЕТИКЕТ
Ніщо не коштує нам так дешево
і не цінується так дорого, як ввічливість.
М.Сервантес
Жити — значить спілкуватися! Все живе якимось чином спілкується. Спілкування — основа міжособистісних стосунків, наші щоденні життєві ситуації, заповнені досвідом спілкування. Завдяки йому ми намагаємося порозумітись один із одним, вчимося любити, довіряти один одному, встановлювати й розвивати стосунки, а також більше дізнаємося про себе і про те, як нас сприймають. Завдяки спілкуванню ми вчимось розуміти інших і допомагаємо їм зрозуміти себе. Будь-яке обговорення міжособистісних стосунків сприяє вмінню ефективно спілкуватися.
Під час навчально-виховного процесу педагоги постійно спілкуються з учнями, колегами, батьками своїх вихованців. Вони повинні всіляко уникати конфліктів, непорозумінь, неконструктивних суперечок, не порушувати стандарти культурної поведінки. Тому вчителям потрібно оволодіти мистецтвом спілкування.
Запорука ефективності навчально-виховного процесу—психологічна компетентність педагога, яка розширює можливості вчителів самостійно
розв ‘язувати проблеми й конфлікти, що виникають у професійній діяльності та особистому житті.
Успішність професійно-педагогічної діяльності залежить від таких якостей викладача:
- професійно спрямовані параметри (любов до студентів і професії, відданість своїй справі тощо);
- інтелектуальні параметри (гнучкість, варіативність самостійність мислення, увага, уява тощо);
- індивідуально-психологічні якості (стриманість, вимогливість, спостережливість таін.);
- соціально-психологічні якості (повага до людини, комунікативність, справедливість тощо).
Ще, я б хотіла зупинитися на такому понятті як педагогічний такт, який, на жаль, відсутній у деяких працівників нашого закладу.
Педагогічний такт як основа професійної діяльності.
Педагогічний такт — найхарактерніша професійна особливість вчителя. В будь-якій професії є щось особливе, що відрізняє її від інших професій, виявлятись це зможе і в звичках людини, і в його мові, зовнішньому вигляді. Особливість професії вчителя, перш за все, виявляється в його педагогічному такті.
Саме слово „такт” (від латинського tactus) — це форма людських взаємовідносин. Такт — необхідна умова успішного спілкування між людьми. Тактовна людина намагається вести себе в колективі так, щоб ні своїм зовнішнім виглядом, ні необережним словом не зіпсувати настрій навколишнім.
Педагогічний такт необхідний і в навчанні і у вихованні. Але у вихованні його роль особлива. У безтактного вчителя і учні такі.
Використання загального такту в педагогіці, в навчанні і вихованні дітей, являється педагогічним тактом. Тактовну людину характеризують такі риси характеру, як :
– ввічливість,
– привітність,
– кмітливість,
– повага до чужої думки,
– врівноваженість,
– почуття гумору.
Такі риси особливості повинні бути і у тактовного педагога.
До учнів необхідно відноситись так ввічливо і з повагою, як і до дорослої людини, тальки ще більш уважніше і обережніше.
Ставлення вчителя до інших людей є складовою частиною його педагогічної діяльності і певним чином, прямо або посередньо зачіпає взаємини з учнями і впливає на них.
Я б хотіла, свою коротеньку доповідь, поділити на 2 частини.
Перша це професійний етикет до учнів.
Друге це професійний етикет до колег.
Зупинимося на першому. Учні різні, умови різні, батьки різні, обставини різні але завжди треба бути толерантним. Треба намагатися дотримуватись єдиного плану, щодо спілкування із учнями. Підхід до кожного може знайти майстер при групі чи класний керівник, чому? Тому що в нього всього 20-30 учнів (в декого ще менше). А ось наприклад для викладача це є проблемою. Тому що груп багато, дітей багато і , на мою думку викладачам складніше із цим питанням. Але не забувайте що у кожного викладача є вища педагогічна освіта.
Найпоширенішими формами нетактовності є:
- завдавання душевних ран людям шляхом підриву їхнього авторитету, створення атмосфери непорозуміння, відчуження і неприязні в межах формальної правильності;
- застосування будь-яких засобів впливу на учня як наслідок безсилля вчителя, його невміння використати доцільніші, моральні методи;
- формальний підхід до учня, нерозуміння мотивів його дій, необґрунтована оцінка вчинків;
- будь-які дії, що пов’язані з виявом неприязні до учня, наслідком чого є неправильні вчинки дітей. Н. К. Крупська, говорячи про нетактовність учителя щодо учнів, писала, що немає більшого злочину, як підшивати діям дітей погані мотиви;
- однобічність оцінки вчинку, небажання осмислити дії.
проявляти гнучкість, оперативність,
– правильно добирати методику впливу на учнів.
Професійний етикет серед колег
Тепер ми переходимо до більш «пікантної» частини моєї доповіді. На щастя або на жаль, я намагаюся бути толерантної людиною і це не дає мені зі сцени, використовувати прізвища та події, які я спостерігала під час своєї роботи у ВПУ 7 (а це 8 років).
Я розумію що ми всі не ідеальні і що у кожного із нас є свої проблеми. У когось проблеми із здоров’ям, комусь не вистачає грошей, у когось хворіють діти, у когось в загалі дітей немає, у когось проблему в особистому житті або взагалі його відсутність. Але в жодному разі це все не повинно впливати на вашу роботу. Робота це робота, а особисте життя це особисте життя.
Не треба поєднувати і переплітати ці два поняття.
На жаль якась частина наших працівників цього не розуміє. Ще хотілось би звернути вашу увагу на посадові обов’язки. В них пункту «підвищувати тон», «обговорення інших працівників із учнями», «приниження гідності працівника перед учнями та колегами», «пліткувати», «підставляти колег», «використовувати нецензурну лексику у спілкуванні із колегами та учнями» немає.
До вашої уваги представляю топ 5 правил тактовної людини.
Перше правило етикету — будьте пунктуальні бізнесі дуже важливо правильно організувати і розрахувати час. Планування і пунктуальне виконання всіх запланованих справ — ключем до вашого успіху, а запізнення, навпаки, не коректне по відношенню до партнерів, які чекають на вас. Навіть найщиріші вибачення і запевнення про неможливість прийти вчасно, не здатні повністю залагодити провину, оскільки навіть на рівні підсвідомості у ваших партнерів залишиться певний неприємний осад.
Друге правило етикету — не говоріть зайвого іншим кожного мільйонера є певні секрети досягнення успіху, але ніхто не розповість їх вам. Не варто говорити про справи у власному бізнесі, оскільки іноді навіть найменший натяк може вплинути на діяльність конкурента.
Третє правило етикету — не будьте егоїстом Не можна успішно вести справи, не враховуючи думки та інтереси партнерів, клієнтів, покупців. Часто саме егоїзм перешкоджає досягненню підприємницького успіху. В бізнесі надзвичайно важливо терпимо ставитися до свого опонента чи партнера, навчитися з повагою вислуховувати і доступно пояснити свою точку зору.
Четверте правило етикету — одягайтеся так, як заведено в суспільстві Одяг є демонстрацією вашого смаку і статусу у суспільстві. Не варто легковажно ставитися до цього правила, адже зовнішній вигляд людини це перший аспект, на який суспільство звертає увагу.
П’яте правило етикету — стежте за чистотою мови Все, що ви говорите і пишете, має бути викладене гарною, 6 правильною мовою. Уміння спілкуватися, грамотно вести дискусію і переконувати опонента є надзвичайно важливим аспектом для ведення вдалих переговорів. Стежте за своєю вимовою, дикцією та інтонацією. У спілкуванні з діловими партнерами ніколи не вживайте нецензурної лексики та образливих виразів. Також не забувайте, що вміння слухати співрозмовника є не менш важливим аспектом у спілкування.
Як правильно вітатись?
За етикетом, вітати людину потрібно словами: «Доброго дня!», «Доброго ранку!», «Добрий день!», «Добрий вечір!». Це найпоширеніші і найбільш прийнятні форми вітання. Серед молодих людей найчастіше прийнято говорити «привіт». У привітанні дуже важлива інтонація, тепла і дружня, тому що навіть звичайні привітальні слова, висловлені грубим або сухим тоном, можуть образити людину, з якою Ви вітається. Привітання прийнято супроводжувати поклоном, кивком голови, рукостисканням, обіймами, можливо – посмішкою. Під час привітання не слід опускати очі. Потрібно зустрітися поглядом з тим, кого ви вітаєте, а інакше людина подумає, що вам неприємно з ним спілкуватися, що ви щось приховуєте і т. д.
Слід пам’ятати деякі особливості, якщо Ви хочете бути ввічливою людиною і не ображати почуття інших.
- Молодші вітаються зі старшими, незалежно від соціального статусу (студент – викладач, студент – буфетниця, студент – прибиральниця), чоловіки – з жінками.
- Якщо Ви помітили знайомого далеко (в кінці коридору, на іншій стороні вулиці, в автобусі і т. п.), і якщо помітили Вас, потрібно привітати людину кивком голови, помахом руки, поклоном, усмішкою. Кричати на повний голос не слід – Ви поставите в незручну ситуацію і цю людину, і себе.
- Якщо Ви побачили знайомого, який наближається до Вас, не слід кричати «Здрастуйте! Добрий день!» здалеку. Дочекайтеся, коли відстань між вами скоротиться до декількох кроків, і тоді привітайте його.
- Якщо Ви йдете з кимось, і Ваш супутник привітався з незнайомою Вам людиною, слід привітатися і Вам.
- Якщо Ви зустрічаєте знайомого в компанії незнайомця, потрібно привітати їх обох. Також потрібно привітати всіх у групі, до якої Ви підходите. ОБОВ’ЯЗКОВО вітайтеся, коли заходите до аудиторії, кабінету або будь-якого приміщення, де знаходяться люди!!!
Це елементарна ввічливість
Фізичний контакт при вітанні. РУКОСТИСКАННЯ.
Часто вітаючись, люди обмінюються рукостисканнями. Тут етикет теж звертає увагу на деякі тонкощі.
– Першими подають руку старші молодшим, а не навпаки.
– Серед ровесників першими подають руку жінки чоловікам.
– Якщо зустрічаються дві подружні пари, то спочатку вітаються один з одним жінки, потім чоловіки вітають жінок, після цього чоловіки вітаються між собою.
– Перед рукостисканням чоловік повинен обов’язково зняти рукавичку. Жінці це робити необов’язково. Однак, вітаючи помітно старших за віком, рукавичку повинні знімати все.
(К.Прокопова,викладач ВПУ №7 м. Кременчука)